(< Початок)
Чингіз-хан народився у 1162 р. і з ранніх літ, залишившись сиротою, зазнав багато мінливостей долі.
З молодості він навчився розбиратися в людях і знаходити вірних соратників. Богорчін і Борагул, які були поряд з ним в роки поразки, були настільки ціновані їм, що він сказав одного разу: "Та не буде горя і не потрібно, щоб помер Богорчі або Борагул!.
Для Чингиз-хана була притаманна специфічна ознака пасіонарність. Людина, яка наділена пасіонарністю, одержима прагненням до діяльності заради ідеалу, далекої мети, для досягнення якої пасіонарій жертвує не тільки життям оточуючих, але і своїм власним.
Як говорив Чингіз-хан, є "люди довгої волі", для яких честь і гідність цінніше за благополуччя і самого життя. Їм протистоять ті, що цінують безпеку і благополуччя вище за свою честь та гідність. Створена їм кур’єрська мережа зв’язку, що відкрила небачений доступ для урядових і приватних потреб, також забезпечувала торговий та культурний обмін в межах імперії.
Про його увагу до кадрової політики свідчать факти пошани до носіїв техніки і культури, турбота про освіту своїх дітей.
Чингіз-хана відзначає те, що він не порушував прав власності в завойованих країнах. Найважливішим компонентом духовної спадщини Чингіз-хана є складений ним кодекс законів, так звані Яси. Він звів до культу писаний закон, був прихильником твердого правопорядку. Найважливішою основою державності крім закону Чингіз-хан визнавав релігію.
Золота Орда була заснована на зручно розташованих землях: тут пролягали основні магістралі стародавніх караванних шляхів. Хани заохочували розвиток торгівлі, ремесел і міського будівництва. Чингіз-хан мав за мету налаштувати торгівлю до такого рівня, щоб можна було б у всій його імперії носити золото, не побоюючись грабежів.
Чингизізм* - ідеологія, і притому настільки могутня, що могла скріпляти у великих масштабах і на довгий час те, що можна назвати геополітичною спадщиною Чингиз-хана.
* Цю ідеологію В. П. Юдин називає світоглядом, ідеологією, філософією, санкцією суспільного устрою і структури соціальних інститутів, політичною і правовою системою, культурологічною доктриною, основою освіти, засобом регуляції поведінки в суспільстві.
